Волошка синя (лат. Centaurea cyanus) – трав'яниста рослина родини айстрових. Про синьооких людей кажуть: “Очі, наче волошки в житі”.
Ці квіточки, окрім декоративного призначення (їх використовують для оздоблення клумб, букетів, вінків, флористичних композицій), мають ще й корисні властивості (входять до списку корисних дикорослих рослин, поширених на території України).
У науковій і народній медицині волошку синю використовують як сечогінний та легкий жовчогінний засіб. Напої з волошки покращують апетит, стабілізують роботу ШКТ, підвищують працездатність. Квітки містять флавоноїди (фармацевтична дія флавоноїдів полягає у регулюванні стану капілярів, зокрема вони сприяють нормалізації кров’яного тиску, тонізують серцеві м'язи, розширюють коронарні судини, зменшують згортання крові), барвник ціанін (з якого отримують синю фарбу), аскорбінову кислоту (вітамін С), каротин (це попередник вітаміну А, якщо людиною споживається велика кількість каротину, частина його утворює необхідну кількість вітаміну А, частина що залишилась, діє у клітинах як антиоксидант – на рівні клітинних мембран він нейтралізує дію вільних радикалів, що утворюються у організмі, й можуть призвести до виникнення злоякісних пухлин) та мінеральні солі.
Протипоказано вживати волошку синю при захворюваннях жіночої статевої системи з матковими кровотечами або тривалими менструаціями, а також у період вагітності і годування груддю.
За народними повір’ями, волошка здатна відганяти нечисту силу – букет із волошок на ніч ставили у приміщенні, яке необхідно було очистити, на ранок цей букет прибирали.
Волошка цвіте у червні-липні, зустріти її можна по всій території України в посівах ярих та озимих культур, на трав’янистих та забур’янених місцях, також волошка чудово сіється на присадибних ділянках.
Збирають лише квітки волошки у період їх повного цвітіння і одразу сушать.
Спробуйте запашний ранковий чай із квітами волошки – "Танок Чугайстера".
